«Євсевій Мандичевський: довіденський період життя»

Дослідниця:

Надія Сарафінчан

учениця 9-Б класу

Молодійської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Вже 27 років ми живемо в незалежній Україні, а потреба в освоєнні власної культури і надалі залишається надзвичайно актуальною. Обсяг і розмаїття культурних здобутків нації є не тільки свідоцтвом певного рівня її духовного та інтелектуального розвитку, але й запорукою поваги до неї в світі, що і є суттєвим імпульсом прагнення віддано працювати на її користь.

Багато хто з українських діячів культури і науки, в тому числі й музикантів, не зрікався свого походження і більш чи менш очевидно плекав свою національну ідентичність, хоча й переважно не міг відкрито показувати національну приналежність, а тому і служити своєму народові на повну силу.

Серед них був і відомий та вельмишанований у Відні музикознавець і композитор, архіваріус Товариства друзів музики при Віденській консерваторії, редактор і видавець творів найвидатніших австрійських композиторів, професор Віденської консерваторії, учень і друг Йоганнеса Брамса Євсевій Мандичевський (1857-1929) .

Працюючи над пошуково-дослідницькою роботою «Євсевій Мандичевський: довіденський період життя», я спробувала дослідити факти, які свідчать по місце народження видатного композитора. Побувала в ролі дослідника, журналіста, науковця. Дуже багато дізналася про ранній період життя митця, про його походження.

Розпочавши дослідження даної теми нам було відомо, що Євсевій Мандичевський народився в селі Молодія. Опрацювавши чимало джерел ми відкрили для себе нову інформацію. Виявлено переконливі докази про місце народження Євсевія Мандичевського в селі Багринівка Глибоцького району.

Чому ж науковці припустилися помилки стверджуючи, що Євсевій Мандичевський народився в с. Молодія? За церковною статистикою «Schematismus der Bukoviner – 1847-1897 рр.», можна дізнатися, що Василь Мандичевський (батько Євсевія) служив у селі Багринівка в період з 1856року по 1867 рік та в селі Молодія з 1868 по 1891 рік. Таким чином, з 1868 по 1891 р. сім’я Мандичевських жила в селі Молодія. Тому ми дійщли висновку, що Молодія – це місце проживання, а не народження.

Щодо походження композитора, то думки фахівців дещо різняться. В доволі численних джерелах по різному подається його етнічне походження. Одні подають його як румуна за походженням, інші як українця.

Я припускаю гіпотезу, що сім’я Мандичевських могла переїхати і з Київщини. Інформація про Івана Мандичевського вперше зафіксована в 1814 р., це початок ХІХ ст., коли народ України переживає чергове розчленування її території, ламаються долі людей. Припустимо, що дід Євсевія Мандичевського з тих чи інших причин покинув царську Росію і переїхав з сім’єю в Австрію на Буковину. Можливо коріння по лінії батька слід дійсно шукати на Київщині. Якщо в Євсевія Мандичевського не було українського коріння то як у румуномовному селі він опанував українську мову. Поки що запитань більше ніж відповіді.

Нам потрібно замислитись над тим, якою спадщиною ми насправді володіємо, чи знаємо ми її так, як слід, і чи вміємо належно цінувати. Доробок Євсевія Мандичевського в тому сенсі – цілком не дрібничка, і розуміючи, що все своє свідоме професійне життя він провів в Австрії і працював для піднесення австрійської культури, все ж вшануємо і його українське походження, і той зовсім немалий внесок, який він зробив у мистецьке життя української громади Буковини наприкінці ХІХ – на початку ХХ в ст.

Пошуково-дослідницька робота має важливе практичне значення та застосування. Зібрані матеріали можуть бути введені в науковий обіг, використовуватися на уроках історії в навчальних закладах, бути частиною експозиції в музеях, бібліотеках.

Я дуже пишаюся, що я народилася в такому щедрому та багатому талантами Буковинському краї. Буковинська земля дала світові чимало композиторів, серед яких і всесвітньовідомий  «повернутий» на Буковину Євсевій Мандичевський.  Схиляю голову перед тими, хто досліджує його спадщину і популяризує його творчість.